Рейк'явік

Рейк'я́вік (ісл. Reykjavík) — столиця та головне місто Ісландії, з населенням близько 187 тисяч жителів,^[1] що становить половину від населення всього острова. Рейк'явік розташований на південно-західному кінці країни, півостровіРейк'янес, більша частина якого покрита застиглою лавою з прорізами, грудами та пагорбами вулканічного походження. Рейк'явік розташований навпроти гори Еша, верхів'я якої майже цілий рік вкрите снігом.

Серце Рейк'явіка — простір між ставком Тьйорнін (Tjornin) і бухтою. На цій ділянці знаходяться парламентська площа, пішохідна вулиця Ойстурстрайті (Austurstraeti) з численними магазинами сувенірів і найстарша в місті вулицяАдалстрайті (Adalstraeti), на якій розташований інформаційний центр для туристів.

Символом Рейк'явіка є собор Хатльгрімскіркья (Hallgrimskirkja). Біля входу в собор знаходиться пам'ятник першовідкривачеві Америки Лейфуру Еріксону — подарунок США Ісландії на честь 1000-річчя парламенту (Альтингу). Сам собор, побудований у 1974 році, відзначається своєю 75-метровою дзвіницею, вид на місто з якої просто вражає.

2000 році ЮНЕСКО надало Рейк'явіку статусу «Культурної столиці світу», а рік по тому місто отримало офіційне звання «Найгарячішої столиці Європи».

У місті розташована Національна й університетська бібліотека Ісландії, Національна галерея Ісландії.

Відстань до міжнародного аеропорту імені Лейфа Ерікссона в м. Кеплавік — бл. 40 км. Рейк'явік та Кеплавік з'єднує швидкісна автотраса відома як Рейк'янесбройт. В самому Рейк'явіку діє теж міський аеропорт з відправленнями всередині Ісландії.

Через східні райони Рейк'явіка протікає декілька рік (ісл. ау, аур — ріка): р. Етлізааур — 5 км довжиною, від озераЕтлізаватн до Атлантичого океану; р. Буґда, р. Гоульмсау, р. Судурау — всі три східні притоки озера Етлізаватн; р.Ультарсау переходить в р. Корпуулівсстадаау впадає в Атлантичний океан і є східним кордоном Рейк'явіка, відокремлюючи його від міста Мосфельсбаїр.

До меж Рейк'явіка входять теж декілька островів Відей, Енґей, Гоульмар, Ейдісскер, Акурей та півострів Ґельдінґанес(всі незаселені через відкриті простори та сильні вітри). Найбільший серед них — острів Відей (площею бл. 1,5 км2), на якому є одна чи дві будівлі: ресторан, лютеранська церква (освячена в 1774), руїни монастиря та винайм ісландських міні-коней влітку. В 1226 році на острові Відей було збудовано і присвячено католицький монастир, який пізніше став одним з найбагатших монастирів в Ісландії. В 1539 році, часи Реформації, протестантські повстанці на чолі з Дідріком з Міндену захопили монастир і він був проголошений власністю данського короля. Останній ісландський католицький єпископ Йоун в 1550 р. вернув монастир і знову освятив його. Але незабаром він та його сини були страчені відсіченням голови сокирою, без жодного суду. Їхній кат сам помер раптовою смертю скоро по цьому випадку.